Серед основних джерел фінансування медичної галузі в.о. Міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець назвав загальний фонд державного та місцевих бюджетів, за рахунок платних послуг, з фондів медичного страхування (добровільного та обов'язкового), за рахунок коштів, отриманих від спеціально запроваджених цільових податків, різноманітних благодійних внесків від громадських, релігійних організацій, із лікарняних кас та інших нестрахових форм акумуляції коштів громадян.

Окрім того, як свідчить світовий досвід, це ще також можуть бути цільові надходження. Наприклад, певний відсоток відрахувань від акцизних платежів з продажу алкогольних та тютюнових виробів. Або як прямий невеликий податок на активи підприємств, податок на фармацевтичну індустрію, відрахування від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності тощо.

При цьому він наголосив на чіткому розмежуванні фінансування з державного бюджету та інших видах фінансувань.

«Держава, на мою думку, повинна забезпечити і оплатити певний гарантований обсяг медичної допомоги: а саме: екстрена допомога; первинна допомога; стаціонарна допомога (у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках); долікарська допомога населенню в сільській місцевості; санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих закладах оздоровлення; допомога дітям, що утримуються у будинках дитини; допомога в рамках державних програм; допомога пільговим категоріям населення.

Первинний рівень, на його думку, має оплачувати держава, що стосується вторинного та третинного – частково держава, частково пацієнт, частково роботодавець.

З повною версією інтерв'ю можна ознайомитися на сайті www.moz.gov.u